| | |
| інтимізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інтимізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | інтимізу́ймо |
| 2 особа | інтимізу́й | інтимізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інтимізува́тиму | інтимізува́тимемо, інтимізува́тимем |
| 2 особа | інтимізува́тимеш | інтимізува́тимете |
| 3 особа | інтимізува́тиме | інтимізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | інтимізу́ю | інтимізу́ємо, інтимізу́єм |
| 2 особа | інтимізу́єш | інтимізу́єте |
| 3 особа | інтимізу́є | інтимізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інтимізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інтимізува́в | інтимізува́ли |
| жін. р. | інтимізува́ла |
| сер. р. | інтимізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| інтимізо́ваний |
| Безособова форма |
| інтимізо́вано |
| Дієприслівник |
| інтимізува́вши |
