| | |
| інтригува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інтригува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | інтригу́ймо |
| 2 особа | інтригу́й | інтригу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інтригува́тиму | інтригува́тимемо, інтригува́тимем |
| 2 особа | інтригува́тимеш | інтригува́тимете |
| 3 особа | інтригува́тиме | інтригува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інтригу́ю | інтригу́ємо, інтригу́єм |
| 2 особа | інтригу́єш | інтригу́єте |
| 3 особа | інтригу́є | інтригу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інтригу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інтригува́в | інтригува́ли |
| жін. р. | інтригува́ла |
| сер. р. | інтригува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| інтриго́ваний |
| Безособова форма |
| інтриго́вано |
| Дієприслівник |
| інтригува́вши |
