| іскроутво́рення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | іскроутво́рення | |
| родовий | іскроутво́рення | |
| давальний | іскроутво́ренню | |
| знахідний | іскроутво́рення | |
| орудний | іскроутво́ренням | |
| місцевий | на/в іскроутво́ренні, іскроутво́ренню | |
| кличний | іскроутво́рення* |