іспра́вник – іменник чоловічого роду, істота | ||
(керівник поліції в повіті Російської імперії) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | іспра́вник | іспра́вники |
родовий | іспра́вника | іспра́вників |
давальний | іспра́вникові, іспра́внику | іспра́вникам |
знахідний | іспра́вника | іспра́вників |
орудний | іспра́вником | іспра́вниками |
місцевий | на/в іспра́вникові, іспра́внику | на/в іспра́вниках |
кличний | іспра́внику | іспра́вники |
[іст.] |