| | |
| апологетизува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | апологетизува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | апологетизу́ймо |
| 2 особа | апологетизу́й | апологетизу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | апологетизува́тиму | апологетизува́тимемо, апологетизува́тимем |
| 2 особа | апологетизува́тимеш | апологетизува́тимете |
| 3 особа | апологетизува́тиме | апологетизува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | апологетизу́ю | апологетизу́ємо, апологетизу́єм |
| 2 особа | апологетизу́єш | апологетизу́єте |
| 3 особа | апологетизу́є | апологетизу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| апологетизу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | апологетизува́в | апологетизува́ли |
| жін. р. | апологетизува́ла |
| сер. р. | апологетизува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| апологетизо́ваний |
| Безособова форма |
| апологетизо́вано |
| Дієприслівник |
| апологетизува́вши |
