| кіне́ць1 – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кіне́ць | кінці́ |
| родовий | кінця́ | кінці́в |
| давальний | кінцю́, кінце́ві | кінця́м |
| знахідний | кіне́ць | кінці́ |
| орудний | кінце́м | кінця́ми |
| місцевий | на/у кінці́, кінцю́ | на/у кінця́х |
| кличний | кінцю́* | кінці́* |