| кінно́тник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кінно́тник | кінно́тники |
| родовий | кінно́тника | кінно́тників |
| давальний | кінно́тникові, кінно́тнику | кінно́тникам |
| знахідний | кінно́тника | кінно́тників |
| орудний | кінно́тником | кінно́тниками |
| місцевий | на/у кінно́тникові, кінно́тнику | на/у кінно́тниках |
| кличний | кінно́тнику | кінно́тники |