| кінча́цький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кінча́цький | кінча́цька | кінча́цьке | кінча́цькі |
| родовий | кінча́цького | кінча́цької | кінча́цького | кінча́цьких |
| давальний | кінча́цькому | кінча́цькій | кінча́цькому | кінча́цьким |
| знахідний | кінча́цький, кінча́цького | кінча́цьку | кінча́цьке | кінча́цькі, кінча́цьких |
| орудний | кінча́цьким | кінча́цькою | кінча́цьким | кінча́цькими |
| місцевий | на/у кінча́цькому, кінча́цькім | на/у кінча́цькій | на/у кінча́цькому, кінча́цькім | на/у кінча́цьких |