| | |
| кіптю́жити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кіптю́жити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кіптю́жмо |
| 2 особа | кіптю́ж | кіптю́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кіптю́житиму | кіптю́житимемо, кіптю́житимем |
| 2 особа | кіптю́житимеш | кіптю́житимете |
| 3 особа | кіптю́житиме | кіптю́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кіптю́жу | кіптю́жимо, кіптю́жим |
| 2 особа | кіптю́жиш | кіптю́жите |
| 3 особа | кіптю́жить | кіптю́жать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кіптю́жачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кіптю́жив | кіптю́жили |
| жін. р. | кіптю́жила |
| сер. р. | кіптю́жило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| кіптю́жений |
| Безособова форма |
| кіптю́жено |
| Дієприслівник |
| кіптю́живши |
