кіпчине́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кіпчине́цький | кіпчине́цька | кіпчине́цьке | кіпчине́цькі |
родовий | кіпчине́цького | кіпчине́цької | кіпчине́цького | кіпчине́цьких |
давальний | кіпчине́цькому | кіпчине́цькій | кіпчине́цькому | кіпчине́цьким |
знахідний | кіпчине́цький, кіпчине́цького | кіпчине́цьку | кіпчине́цьке | кіпчине́цькі, кіпчине́цьких |
орудний | кіпчине́цьким | кіпчине́цькою | кіпчине́цьким | кіпчине́цькими |
місцевий | на/у кіпчине́цькому, кіпчине́цькім | на/у кіпчине́цькій | на/у кіпчине́цькому, кіпчине́цькім | на/у кіпчине́цьких |