| кіре́ць – іменник чоловічого роду | ||
| (кухоль) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кіре́ць | кірці́ |
| родовий | кірця́ | кірці́в |
| давальний | кірцю́, кірце́ві | кірця́м |
| знахідний | кіре́ць | кірці́ |
| орудний | кірце́м | кірця́ми |
| місцевий | на/у кірці́, кірцю́ | на/у кірця́х |
| кличний | кірцю́* | кірці́* |