| кайлови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кайлови́й | кайлова́ | кайлове́ | кайлові́ |
| родовий | кайлово́го | кайлово́ї | кайлово́го | кайлови́х |
| давальний | кайлово́му | кайлові́й | кайлово́му | кайлови́м |
| знахідний | кайлови́й | кайлову́ | кайлове́ | кайлові́ |
| орудний | кайлови́м | кайлово́ю | кайлови́м | кайлови́ми |
| місцевий | на/у кайлово́му, кайлові́м | на/у кайлові́й | на/у кайлово́му, кайлові́м | на/у кайлови́х |