| | |
| каламбу́рити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | каламбу́рити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | каламбу́рмо |
| 2 особа | каламбу́р | каламбу́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | каламбу́ритиму | каламбу́ритимемо, каламбу́ритимем |
| 2 особа | каламбу́ритимеш | каламбу́ритимете |
| 3 особа | каламбу́ритиме | каламбу́ритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | каламбу́рю | каламбу́римо, каламбу́рим |
| 2 особа | каламбу́риш | каламбу́рите |
| 3 особа | каламбу́рить | каламбу́рять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| каламбу́рячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | каламбу́рив | каламбу́рили |
| жін. р. | каламбу́рила |
| сер. р. | каламбу́рило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| каламбу́ривши |
