| | | | |
| каракулівни́цький – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | каракулівни́цький | каракулівни́цька | каракулівни́цьке | каракулівни́цькі |
| родовий | каракулівни́цького | каракулівни́цької | каракулівни́цького | каракулівни́цьких |
| давальний | каракулівни́цькому | каракулівни́цькій | каракулівни́цькому | каракулівни́цьким |
| знахідний | каракулівни́цький, каракулівни́цького | каракулівни́цьку | каракулівни́цьке | каракулівни́цькі, каракулівни́цьких |
| орудний | каракулівни́цьким | каракулівни́цькою | каракулівни́цьким | каракулівни́цькими |
| місцевий | на/у каракулівни́цькому, каракулівни́цькім | на/у каракулівни́цькій | на/у каракулівни́цькому, каракулівни́цькім | на/у каракулівни́цьких |
