| | |
| кволі́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кволі́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кволі́ймо |
| 2 особа | кволі́й | кволі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кволі́тиму | кволі́тимемо, кволі́тимем |
| 2 особа | кволі́тимеш | кволі́тимете |
| 3 особа | кволі́тиме | кволі́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кволі́ю | кволі́ємо, кволі́єм |
| 2 особа | кволі́єш | кволі́єте |
| 3 особа | кволі́є | кволі́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кволі́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кволі́в | кволі́ли |
| жін. р. | кволі́ла |
| сер. р. | кволі́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кволі́вши |
