| | |
| кво́литися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кво́литися, кво́литись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кво́льмося, кво́льмось |
| 2 особа | кво́лься | кво́льтеся, кво́льтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кво́литимуся, кво́литимусь | кво́литимемося, кво́литимемось, кво́литимемся |
| 2 особа | кво́литимешся | кво́литиметеся, кво́литиметесь |
| 3 особа | кво́литиметься | кво́литимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кво́люся, кво́люсь | кво́лимося, кво́лимось, кво́лимся |
| 2 особа | кво́лишся | кво́литеся, кво́литесь |
| 3 особа | кво́литься | кво́ляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кво́лячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кво́лився, кво́ливсь | кво́лилися, кво́лились |
| жін. р. | кво́лилася, кво́лилась |
| сер. р. | кво́лилося, кво́лилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кво́лившись |
