керу́нок – іменник чоловічого роду | ||
(напрям) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | керу́нок | керу́нки |
родовий | керу́нку | керу́нків |
давальний | керу́нку, керу́нкові | керу́нкам |
знахідний | керу́нок | керу́нки |
орудний | керу́нком | керу́нками |
місцевий | на/у керу́нку, керу́нкові | на/у керу́нках |
кличний | керу́нку* | керу́нки* |
[рідко] |