| кишкува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кишкува́тий | кишкува́та | кишкува́те | кишкува́ті |
| родовий | кишкува́того | кишкува́тої | кишкува́того | кишкува́тих |
| давальний | кишкува́тому | кишкува́тій | кишкува́тому | кишкува́тим |
| знахідний | кишкува́тий, кишкува́того | кишкува́ту | кишкува́те | кишкува́ті, кишкува́тих |
| орудний | кишкува́тим | кишкува́тою | кишкува́тим | кишкува́тими |
| місцевий | на/у кишкува́тому, кишкува́тім | на/у кишкува́тій | на/у кишкува́тому, кишкува́тім | на/у кишкува́тих |