| клейови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | клейови́й | клейова́ | клейове́ | клейові́ |
| родовий | клейово́го | клейово́ї | клейово́го | клейови́х |
| давальний | клейово́му | клейові́й | клейово́му | клейови́м |
| знахідний | клейови́й | клейову́ | клейове́ | клейові́ |
| орудний | клейови́м | клейово́ю | клейови́м | клейови́ми |
| місцевий | на/у клейово́му, клейові́м | на/у клейові́й | на/у клейово́му, клейові́м | на/у клейови́х |