клинцюва́ння – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | клинцюва́ння | |
родовий | клинцюва́ння | |
давальний | клинцюва́нню | |
знахідний | клинцюва́ння | |
орудний | клинцюва́нням | |
місцевий | на/у клинцюва́нні, клинцюва́нню | |
кличний | клинцюва́ння* |