| клубкува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | клубкува́тий | клубкува́та | клубкува́те | клубкува́ті |
| родовий | клубкува́того | клубкува́тої | клубкува́того | клубкува́тих |
| давальний | клубкува́тому | клубкува́тій | клубкува́тому | клубкува́тим |
| знахідний | клубкува́тий, клубкува́того | клубкува́ту | клубкува́те | клубкува́ті, клубкува́тих |
| орудний | клубкува́тим | клубкува́тою | клубкува́тим | клубкува́тими |
| місцевий | на/у клубкува́тому, клубкува́тім | на/у клубкува́тій | на/у клубкува́тому, клубкува́тім | на/у клубкува́тих |