| | |
| клубочи́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | клубочи́тися, клубочи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | клубочи́тиметься | клубочи́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | клубочи́ться | клубоча́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| клубочачи́сь* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | клубочи́вся, клубочи́всь | клубочи́лися, клубочи́лись |
| жін. р. | клубочи́лася, клубочи́лась |
| сер. р. | клубочи́лося, клубочи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| клубочи́вшись |
