кня́жий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кня́жий | кня́жа | кня́же | кня́жі |
родовий | кня́жого | кня́жої | кня́жого | кня́жих |
давальний | кня́жому | кня́жій | кня́жому | кня́жим |
знахідний | кня́жий, кня́жого | кня́жу | кня́же | кня́жі, кня́жих |
орудний | кня́жим | кня́жою | кня́жим | кня́жими |
місцевий | на/у кня́жому, кня́жім | на/у кня́жій | на/у кня́жому, кня́жім | на/у кня́жих |
[іст.] |