| | | | |
| колдогові́рний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | колдогові́рний | колдогові́рна | колдогові́рне | колдогові́рні |
| родовий | колдогові́рного | колдогові́рної | колдогові́рного | колдогові́рних |
| давальний | колдогові́рному | колдогові́рній | колдогові́рному | колдогові́рним |
| знахідний | колдогові́рний | колдогові́рну | колдогові́рне | колдогові́рні |
| орудний | колдогові́рним | колдогові́рною | колдогові́рним | колдогові́рними |
| місцевий | на/у колдогові́рному, колдогові́рнім | на/у колдогові́рній | на/у колдогові́рному, колдогові́рнім | на/у колдогові́рних |
