| ко́лотий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ко́лотий | ко́лота | ко́лоте | ко́лоті |
| родовий | ко́лотого | ко́лотої | ко́лотого | ко́лотих |
| давальний | ко́лотому | ко́лотій | ко́лотому | ко́лотим |
| знахідний | ко́лотий, ко́лотого | ко́лоту | ко́лоте | ко́лоті, ко́лотих |
| орудний | ко́лотим | ко́лотою | ко́лотим | ко́лотими |
| місцевий | на/у ко́лотому, ко́лотім | на/у ко́лотій | на/у ко́лотому, ко́лотім | на/у ко́лотих |