| | |
| комісува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | комісува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | комісу́ймо |
| 2 особа | комісу́й | комісу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | комісува́тиму | комісува́тимемо, комісува́тимем |
| 2 особа | комісува́тимеш | комісува́тимете |
| 3 особа | комісува́тиме | комісува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | комісу́ю | комісу́ємо, комісу́єм |
| 2 особа | комісу́єш | комісу́єте |
| 3 особа | комісу́є | комісу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| комісу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | комісува́в | комісува́ли |
| жін. р. | комісува́ла |
| сер. р. | комісува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| комісо́ваний |
| Безособова форма |
| комісо́вано |
| Дієприслівник |
| комісува́вши |
