| | |
| комісува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | комісува́тися, комісува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | комісу́ймося, комісу́ймось |
| 2 особа | комісу́йся, комісу́йсь | комісу́йтеся, комісу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | комісува́тимуся, комісува́тимусь | комісува́тимемося, комісува́тимемось, комісува́тимемся |
| 2 особа | комісува́тимешся | комісува́тиметеся, комісува́тиметесь |
| 3 особа | комісува́тиметься | комісува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | комісу́юся, комісу́юсь | комісу́ємося, комісу́ємось, комісу́ємся |
| 2 особа | комісу́єшся | комісу́єтеся, комісу́єтесь |
| 3 особа | комісу́ється | комісу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| комісу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | комісува́вся, комісува́всь | комісува́лися, комісува́лись |
| жін. р. | комісува́лася, комісува́лась |
| сер. р. | комісува́лося, комісува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| комісува́вшись |
