| командирува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | командирува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | командиру́ймо | |
| 2 особа | командиру́й | командиру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | командирува́тиму | командирува́тимемо, командирува́тимем |
| 2 особа | командирува́тимеш | командирува́тимете |
| 3 особа | командирува́тиме | командирува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | командиру́ю | командиру́ємо, командиру́єм |
| 2 особа | командиру́єш | командиру́єте |
| 3 особа | командиру́є | командиру́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| командиру́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | командирува́в | командирува́ли |
| жін. р. | командирува́ла | |
| сер. р. | командирува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| командиро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| командиро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| командирува́вши | ||