| | |
| командирува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | командирува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | командиру́ймо |
| 2 особа | командиру́й | командиру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | командирува́тиму | командирува́тимемо, командирува́тимем |
| 2 особа | командирува́тимеш | командирува́тимете |
| 3 особа | командирува́тиме | командирува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | командиру́ю | командиру́ємо, командиру́єм |
| 2 особа | командиру́єш | командиру́єте |
| 3 особа | командиру́є | командиру́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| командиру́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | командирува́в | командирува́ли |
| жін. р. | командирува́ла |
| сер. р. | командирува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| командиро́ваний |
| Безособова форма |
| командиро́вано |
| Дієприслівник |
| командирува́вши |
