| | |
| консолідува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | консолідува́тися, консолідува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | консоліду́ймося, консоліду́ймось |
| 2 особа | консоліду́йся, консоліду́йсь | консоліду́йтеся, консоліду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | консолідува́тимуся, консолідува́тимусь | консолідува́тимемося, консолідува́тимемось, консолідува́тимемся |
| 2 особа | консолідува́тимешся | консолідува́тиметеся, консолідува́тиметесь |
| 3 особа | консолідува́тиметься | консолідува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | консоліду́юся, консоліду́юсь | консоліду́ємося, консоліду́ємось, консоліду́ємся |
| 2 особа | консоліду́єшся | консоліду́єтеся, консоліду́єтесь |
| 3 особа | консоліду́ється | консоліду́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| консоліду́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | консолідува́вся, консолідува́всь | консолідува́лися, консолідува́лись |
| жін. р. | консолідува́лася, консолідува́лась |
| сер. р. | консолідува́лося, консолідува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| консолідува́вшись |