| | | | |
| контрапункто́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | контрапункто́ваний | контрапункто́вана | контрапункто́ване | контрапункто́вані |
| родовий | контрапункто́ваного | контрапункто́ваної | контрапункто́ваного | контрапункто́ваних |
| давальний | контрапункто́ваному | контрапункто́ваній | контрапункто́ваному | контрапункто́ваним |
| знахідний | контрапункто́ваний | контрапункто́вану | контрапункто́ване | контрапункто́вані |
| орудний | контрапункто́ваним | контрапункто́ваною | контрапункто́ваним | контрапункто́ваними |
| місцевий | на/у контрапункто́ваному, контрапункто́ванім | на/у контрапункто́ваній | на/у контрапункто́ваному, контрапункто́ванім | на/у контрапункто́ваних |
