| | |
| копи́чити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | копи́чити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | копи́чмо |
| 2 особа | копи́ч | копи́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | копи́читиму | копи́читимемо, копи́читимем |
| 2 особа | копи́читимеш | копи́читимете |
| 3 особа | копи́читиме | копи́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | копи́чу | копи́чимо, копи́чим |
| 2 особа | копи́чиш | копи́чите |
| 3 особа | копи́чить | копи́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| копи́чачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | копи́чив | копи́чили |
| жін. р. | копи́чила |
| сер. р. | копи́чило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| копи́чивши |
