| коріне́ць – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | коріне́ць | корінці́ |
| родовий | корінця́ | корінці́в |
| давальний | корінцю́, корінце́ві | корінця́м |
| знахідний | коріне́ць | корінці́ |
| орудний | корінце́м | корінця́ми |
| місцевий | на/у корінці́, корінцю́ | на/у корінця́х |
| кличний | корінцю́* | корінці́* |