| | |
| корува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (лікуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | корува́тися, корува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кору́ймося, кору́ймось |
| 2 особа | кору́йся, кору́йсь | кору́йтеся, кору́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | корува́тимуся, корува́тимусь | корува́тимемося, корува́тимемось, корува́тимемся |
| 2 особа | корува́тимешся | корува́тиметеся, корува́тиметесь |
| 3 особа | корува́тиметься | корува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кору́юся, кору́юсь | кору́ємося, кору́ємось, кору́ємся |
| 2 особа | кору́єшся | кору́єтеся, кору́єтесь |
| 3 особа | кору́ється | кору́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кору́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | корува́вся, корува́всь | корува́лися, корува́лись |
| жін. р. | корува́лася, корува́лась |
| сер. р. | корува́лося, корува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| корува́вшись |
