| | |
| ко́рчитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ко́рчитися, ко́рчитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ко́рчмося, ко́рчмось |
| 2 особа | ко́рчся | ко́рчтеся, ко́рчтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ко́рчитимуся, ко́рчитимусь | ко́рчитимемося, ко́рчитимемось, ко́рчитимемся |
| 2 особа | ко́рчитимешся | ко́рчитиметеся, ко́рчитиметесь |
| 3 особа | ко́рчитиметься | ко́рчитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ко́рчуся, ко́рчусь | ко́рчимося, ко́рчимось, ко́рчимся |
| 2 особа | ко́рчишся | ко́рчитеся, ко́рчитесь |
| 3 особа | ко́рчиться | ко́рчаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ко́рчачись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ко́рчився, ко́рчивсь | ко́рчилися, ко́рчились |
| жін. р. | ко́рчилася, ко́рчилась |
| сер. р. | ко́рчилося, ко́рчилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ко́рчившись |
