| косоку́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | косоку́тний | косоку́тна | косоку́тне | косоку́тні |
| родовий | косоку́тного | косоку́тної | косоку́тного | косоку́тних |
| давальний | косоку́тному | косоку́тній | косоку́тному | косоку́тним |
| знахідний | косоку́тний | косоку́тну | косоку́тне | косоку́тні |
| орудний | косоку́тним | косоку́тною | косоку́тним | косоку́тними |
| місцевий | на/у косоку́тному, косоку́тнім | на/у косоку́тній | на/у косоку́тному, косоку́тнім | на/у косоку́тних |