| костро́вий – прикметник | ||||
| (від: косте”р) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | костро́вий | костро́ва | костро́ве | костро́ві |
| родовий | костро́вого | костро́вої | костро́вого | костро́вих |
| давальний | костро́вому | костро́вій | костро́вому | костро́вим |
| знахідний | костро́вий | костро́ву | костро́ве | костро́ві |
| орудний | костро́вим | костро́вою | костро́вим | костро́вими |
| місцевий | на/у костро́вому, костро́вім | на/у костро́вій | на/у костро́вому, костро́вім | на/у костро́вих |