| костуре́ць – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | костуре́ць | костурці́ |
| родовий | костурця́ | костурці́в |
| давальний | костурцю́, костурце́ві | костурця́м |
| знахідний | костуре́ць | костурці́ |
| орудний | костурце́м | костурця́ми |
| місцевий | на/у костурці́, костурцю́ | на/у костурця́х |
| кличний | костурцю́* | костурці́* |