| | |
| косува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | косува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | косу́ймо |
| 2 особа | косу́й | косу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | косува́тиму | косува́тимемо, косува́тимем |
| 2 особа | косува́тимеш | косува́тимете |
| 3 особа | косува́тиме | косува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | косу́ю | косу́ємо, косу́єм |
| 2 особа | косу́єш | косу́єте |
| 3 особа | косу́є | косу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| косу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | косува́в | косува́ли |
| жін. р. | косува́ла |
| сер. р. | косува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| косува́вши |
