| | |
| кочега́рити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кочега́рити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кочега́рмо |
| 2 особа | кочега́р | кочега́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кочега́ритиму | кочега́ритимемо, кочега́ритимем |
| 2 особа | кочега́ритимеш | кочега́ритимете |
| 3 особа | кочега́ритиме | кочега́ритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кочега́рю | кочега́римо, кочега́рим |
| 2 особа | кочега́риш | кочега́рите |
| 3 особа | кочега́рить | кочега́рять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кочега́рячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кочега́рив | кочега́рили |
| жін. р. | кочега́рила |
| сер. р. | кочега́рило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кочега́ривши |
