| криміналізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | криміналізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | криміналізу́ймо | |
| 2 особа | криміналізу́й | криміналізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | криміналізува́тиму | криміналізува́тимемо, криміналізува́тимем |
| 2 особа | криміналізува́тимеш | криміналізува́тимете |
| 3 особа | криміналізува́тиме | криміналізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | криміналізу́ю | криміналізу́ємо, криміналізу́єм |
| 2 особа | криміналізу́єш | криміналізу́єте |
| 3 особа | криміналізу́є | криміналізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| криміналізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | криміналізува́в | криміналізува́ли |
| жін. р. | криміналізува́ла | |
| сер. р. | криміналізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| криміналізо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| криміналізо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| криміналізува́вши | ||