| | |
| крути́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | крути́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | круті́мо, круті́м |
| 2 особа | крути́ | круті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | крути́тиму | крути́тимемо, крути́тимем |
| 2 особа | крути́тимеш | крути́тимете |
| 3 особа | крути́тиме | крути́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кручу́ | кру́тимо, кру́тим |
| 2 особа | кру́тиш | кру́тите |
| 3 особа | кру́тить | кру́тять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кру́тячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | крути́в | крути́ли |
| жін. р. | крути́ла |
| сер. р. | крути́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| кру́чений |
| Безособова форма |
| кру́чено |
| Дієприслівник |
| крути́вши |
