| куже́литися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | куже́литися, куже́литись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | куже́литиметься | куже́литимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | куже́литься | куже́ляться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| куже́лячись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | куже́лився, куже́ливсь | куже́лилися, куже́лились |
| жін. р. | куже́лилася, куже́лилась | |
| сер. р. | куже́лилося, куже́лилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| куже́лившись | ||