| | |
| куйо́вдити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | куйо́вдити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | куйо́вдьмо |
| 2 особа | куйо́вдь | куйо́вдьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | куйо́вдитиму | куйо́вдитимемо, куйо́вдитимем |
| 2 особа | куйо́вдитимеш | куйо́вдитимете |
| 3 особа | куйо́вдитиме | куйо́вдитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | куйо́вджу | куйо́вдимо, куйо́вдим |
| 2 особа | куйо́вдиш | куйо́вдите |
| 3 особа | куйо́вдить | куйо́вдять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| куйо́вдячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | куйо́вдив | куйо́вдили |
| жін. р. | куйо́вдила |
| сер. р. | куйо́вдило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| куйо́вдивши |
