| | |
| кулика́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кулика́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кулика́ймо |
| 2 особа | кулика́й | кулика́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кулика́тиму | кулика́тимемо, кулика́тимем |
| 2 особа | кулика́тимеш | кулика́тимете |
| 3 особа | кулика́тиме | кулика́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кулика́ю | кулика́ємо, кулика́єм |
| 2 особа | кулика́єш | кулика́єте |
| 3 особа | кулика́є | кулика́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кулика́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кулика́в | кулика́ли |
| жін. р. | кулика́ла |
| сер. р. | кулика́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кулика́вши |
