| кульба́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кульба́чний | кульба́чна | кульба́чне | кульба́чні |
| родовий | кульба́чного | кульба́чної | кульба́чного | кульба́чних |
| давальний | кульба́чному | кульба́чній | кульба́чному | кульба́чним |
| знахідний | кульба́чний, кульба́чного | кульба́чну | кульба́чне | кульба́чні, кульба́чних |
| орудний | кульба́чним | кульба́чною | кульба́чним | кульба́чними |
| місцевий | на/у кульба́чному, кульба́чнім | на/у кульба́чній | на/у кульба́чному, кульба́чнім | на/у кульба́чних |
| [рідко] | ||||