| | | | |
| культиво́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | культиво́ваний | культиво́вана | культиво́ване | культиво́вані |
| родовий | культиво́ваного | культиво́ваної | культиво́ваного | культиво́ваних |
| давальний | культиво́ваному | культиво́ваній | культиво́ваному | культиво́ваним |
| знахідний | культиво́ваний, культиво́ваного | культиво́вану | культиво́ване | культиво́вані, культиво́ваних |
| орудний | культиво́ваним | культиво́ваною | культиво́ваним | культиво́ваними |
| місцевий | на/у культиво́ваному, культиво́ванім | на/у культиво́ваній | на/у культиво́ваному, культиво́ванім | на/у культиво́ваних |
