| кума́н1 – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (представник стародавнього народу – половець) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кума́н | кума́ни |
| родовий | кума́на | кума́нів |
| давальний | кума́нові, кума́ну | кума́нам |
| знахідний | кума́на | кума́нів |
| орудний | кума́ном | кума́нами |
| місцевий | на/у кума́нові, кума́ні | на/у кума́нах |
| кличний | кума́не | кума́ни |
| [іст.] |