| кумане́ць – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кумане́ць | куманці́ |
| родовий | куманця́ | куманці́в |
| давальний | куманцю́, куманце́ві | куманця́м |
| знахідний | кумане́ць | куманці́ |
| орудний | куманце́м | куманця́ми |
| місцевий | на/у куманці́, куманцю́ | на/у куманця́х |
| кличний | куманцю́* | куманці́* |