| | |
| атесто́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | атесто́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | атесто́вуймо |
| 2 особа | атесто́вуй | атесто́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | атесто́вуватиму | атесто́вуватимемо, атесто́вуватимем |
| 2 особа | атесто́вуватимеш | атесто́вуватимете |
| 3 особа | атесто́вуватиме | атесто́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | атесто́вую | атесто́вуємо, атесто́вуєм |
| 2 особа | атесто́вуєш | атесто́вуєте |
| 3 особа | атесто́вує | атесто́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| атесто́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | атесто́вував | атесто́вували |
| жін. р. | атесто́вувала |
| сер. р. | атесто́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| атесто́вуваний |
| Безособова форма |
| атесто́вувано |
| Дієприслівник |
| атесто́вувавши |
