| купідо́н – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (бог кохання; гарний юнак; закоханий) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | купідо́н | купідо́ни |
| родовий | купідо́на | купідо́нів |
| давальний | купідо́нові, купідо́ну | купідо́нам |
| знахідний | купідо́на | купідо́нів |
| орудний | купідо́ном | купідо́нами |
| місцевий | на/у купідо́нові, купідо́ні | на/у купідо́нах |
| кличний | купідо́не | купідо́ни |